Різкі перепади температури з різницею в +5… -10 ℃ викликали тривожність бджіл, клуб ставав менш ущільненим. Це могло призводити до:
- надмірного споживання кормів, переповнення товстої кишки, де накопичуються неперетравлені рештки корму, передчасне її спорожнення;
- зміщення клубу в частину гнізда, де був обмежений доступ до кормових стільників;
- перехід клубу в частину гнізда, де відсутній корм;
- нестачі кормів до кінця зимівлі.
У більшості випадків, бджолині сім’ї які вийшли із зимівлі – ослаблені. І це знову погрожує нам не благополучним сезоном.
Ослаблені бджолині сім’ї мають малу кількість льотних бджіл, і відповідно збирачок корму. Тому, у сім’ях може виникати дефіцит кормів, що спричинюватиме подальше сповільнення їх розвитку. Якщо вуглеводна весняна підгодівля уже увійшла у звичку пасічників, то за білкові корми чомусь забувають.
Навесні особливо важливо організувати вчасне і достатнє забезпечення саме білковими кормами. Єдиним джерелом у природі білкових кормів є квітковий пилок, який бджоли переважно використовують для годівлі розплоду. Завдяки багато комплексному складу, бджолине обніжжя – це ідеальний корм, який повністю задовільняє потреби організму особин бджолиної сім’ї на різних стадіях їх розвитку.
Недостатня кількість білкового корму призводить не лише до сповільненого розвитку сімей, а й до пониження їх соціального імунітету. Доведено, що з розплоду, який вигодовувався на замінниках білкових кормів, виходять бджоли з менш розвиненим жировим тілом, що на пряму впливає на зниження стійкості бджіл до хімічних токсикозів та інфекційних захворювань.
Таким чином, в ослаблених бджолиних сім’ях без якісної білкової підгодівлі можуть виникати спалахи вірусних і бактеріальних захворювань, та вони можуть бути більш сприйнятливі до гербіцидного навантаження під час посівних робіт (і як наслідок отруєння та загибель бджіл). Встановлено, що сім’ї з низьким соціальним імунітетом гірше переносять цілорічне пестицидне навантаження.
Для уникнення вищепереліченого, навесні бджоляру слід подбати про білкову підгодівлю та зміцнення імунітету бджолиних сімей. Бджолам підставляють спеціально заготовлені пергові стільники або згодовують бджолине обніжжя: сухе змелене (до борошна) чи в складі канді. За відсутності природних кормів, раніше застосовували замінники: соєве борошно, пекарські та кормові дріжджі, молоко коров’яче свіже та сухе, казеїн. Однак, на сьогодні ці замінники можуть виявитися не ефективними. Значне пестицидне навантаження на імунітет бджоли та збіднення різноманіття пилконосів змушує нас думати про різноманітні біологічно-активні добавки до харчування бджіл.
Порівняємо склад бджолиного обніжжя та деяких замінників.
Хімічний склад бджолиного обніжжя, соєвого борошна знежиреного, сухого молока знежиреного (усереднені дані з наукових джерел)
Уміст біологічно-активних речовин (усереднені дані з наукових джерел)
Проаналізувавши склад популярних замінників природнього білкового корму, можемо прийти до висновку про їх неповноцінність. Так, бачимо порушення співвідношення у складі вітамінів, відсутність каротиноїдів (за виключенням β-каротину), значно меншу кількість мінеральних речовин, жирних та амінокислот. Окрім того, у замінниках зовсім відсутні такі складові як ферменти, феноли, гормони росту та інші.
Тож за відсутності природних джерел корму, або їх запасів у вигляді перги, бджолиного обніжжя, слід подбати для збагачення замінників, особливо вітамінами та амінокислотами. Нині на ринку присутні багато добавок для годівлі бджіл. Одна з них, наприклад, вітамінний комплекс для бджіл “Апівіт+В12”. До його складу входять (на 1 л препарату): нікотинамід – 16,25 г (вітамін В3); D-пантенол – 7,5 г (провітамін В5); В1 – 1,75 г; В2 – 2,5 г;В6 – 1,125 г; В12 – 50.0 г; Н – 0,001 г; інозитол – 2,5 г (вітамін В8); 17 амінокислот у засвоюваній α-формі (аланін – 7,4 г; аргінін – 8,6 г; аспарагіновая кислота – 10 г; валін – 9,3 г; гістидин – 1,5 г; гліцин – 10,3 г; глутаміновая кислота – 17,8 г; ізолейцин – 5,6 г; лейцин – 8,7 г; лізин – 7,6 г; метионін – 1,8 г; пролін – 11,8 г; серин – 12 г; тирозін – 3,1 г; треонін – 6,2 г; фенилаланин – 5,8 г; цистин – 4,6 г. Використовувати добавку можна у напувалках, у годівницях з цукровим сиропом або з канді.
При виборі добавок для весняної підгодівлі, потрібно користуватися принципом, що всі вони повинні бути тотожними за своїм хімічним складом із природними кормами, мати відомий строк виготовлення та термін придатності. Це дозволить нівелювати загрозу виникнення харчових токсикозів у бджіл, запобігати потраплянню сторонніх речовин у продукцію бджільництва.
Леонора Адамчук, к.с.-г.н., доцент НУБіП України,
голова ГО «Фундація жінок пасічниць»