Наука: віруси бджіл – виклик для сучасного бджільництва

У медоносних бджіл виявлено близько 70 вірусів, біологія переважної більшості яких нині залишається майже не дослідженою. Найбільш широко вивчені вірусні захворювання медоносних бджіл, як правило, мають один або кілька унікальних симптомів, що дозволяють здійснювати їхню просту та надійну діагностику. Але зазвичай протікання вірусних інфекцій проходить непомітно та характеризується відсутністю будь-яких видимих клінічних ознак ураження.

З усього різноманіття нині відомих вірусів ледь більше десяти здатні викликати хвороби з більш-менш упізнаваним симптоматичним профілем, серед них в Україні зустрічаються вірус чорних маточників (Black Queen Cell Virus, BQCV), вірус мішечкуватого розплоду (Sacbrood Virus, SBV) та кашмір-вірус бджіл (Kashmir Bee Virus, KBV). Крім того, потенційну загрозу для українських бджіл можуть становити вірус деформованого крила (Deformed Wing Virus, DWV), вірус гострого паралічу бджіл (Acute Bee Paralysis Virus, ABPV) та ізраїльський вірус гострого паралічу (Israeli Acute Paralysis Virus, IAPV). Вони, хоч досі не фіксувалися на території нашої держави, наразі мають глобальне поширення, діапазон якого розширюється за рахунок активної торгівлі медоносними бджолами та продуктами бджільництва. Розповсюдженню цих збудників також сприяє інвазія кліща Varroa, що вважається основним вектором передачі біля 10 відомих вірусних агентів. Завдяки своїй харчовій поведінці кліщ Varroa безпосередньо ін’єктує віруси в гемолімфу бджіл, тим самим сприяючи поширенню цих інфекцій.

Варіанти діагностики вірусних інфекцій є досить обмеженими. Здебільшого оцінка рівнів вірусного навантаження на бджолині сім’ї, що не проявляють чітких симптомів ураження, вимагає молекулярних підходів, як-от полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Наразі ця послуга недоступна для широкого загалу. Відсутніми є також схеми спеціалізованого лікування вірусних інфекцій медоносних бджіл. Попри це бджолярам рекомендовано вживати заходів для мінімізації передачі вірусів, шляхом обмеження скупчення бджолосімей на пасіках, ізолювання уражених вуликів та гігієнічного поводження з бджолярським реманентом, а також за рахунок зменшення впливу інших стресових факторів на бджолині сім’ї, таких як паразити, пестициди, харчові дефіцити тощо.

 

Загальна характеристика основних вірусних інфекцій медоносних бджіл

Використані джерела інформації:

Beaurepaire, A., Piot, N., Doublet, V., Antunez, K., Campbell, E., Chantawannakul, P., … Dalmon, A. (2020, April 1). Diversity and global distribution of viruses of the western honey bee, apis mellifera. Insects, Vol. 11. https://doi.org/10.3390/insects11040239

Deboutte, W., Beller, L., Yinda, C. K., Maes, P., de Graaf, D. C., & Matthijnssens, J. (2020). Honey-bee–associated prokaryotic viral communities reveal wide viral diversity and a profound metabolic coding potential. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 117(19). https://doi.org/10.1073/pnas.1921859117

Du Toit, A. (2020). The viruses and the bees. Nature Reviews Microbiology, 18(7), 362–363. https://doi.org/10.1038/s41579-020-0384-1

Shybanov, S., Kharina, A., Stakhurska, O., Snihur, G., & Kompanets, T. (2018). Detection of Honey Bee Viruses on the Territory of Ukraine. Agrofor, 2(3), 140–146. https://doi.org/10.7251/agreng1703140s

 

Катерина Пилипко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Леонора Адамчук

Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *