У разі наявності збалансованого раціону, бджоли здатні забезпечити себе необхідними мікроелементами (включаючи кобальт). Це можливо за умов повноцінної кормової бази в природі та помірного навантаження на бджолосім’ю. Так, вітамін В12 утворюється з солей кобальту в кишківнику бджіл за рахунок діяльності симбіотичної мікрофлори. Однак у критичні періоди життєдіяльності, наприклад, підгодівля бджіл весною, під час активного нарощування сили сім’ї навесні, для використання бджіл на запиленні, пестицидних навантажень, збіднення кормових природних ресурсів, відсутність джерел білкових кормів – виникає потреба в додаванні стимуляторів до раціону. Необхідно обирати підгодівлі, що здатні здійснювати корекцію фізіолого-біохімічних процесів, підвищувати репродуктивну здатність та впливати на стійкість медоносних бджіл проти стресових факторів (отруєння, хвороби).
Хлорид кобальту (II), (Cobalt(II) chloride, CoCl2) наразі широко використовується в бджільництві в якості препарату для підвищення яйценосності матки та збільшення біомаси розплоду шляхом стимулювання поділу клітин. Препарат Хлориду кобальту вводять у рідкі підгодівлі в співвідношенні 1 грам препарату на 2 літри цукрового сиропу або медової сити та роздають у ранньовесняний період (після очисного обльоту бджіл) – по 200–300 мл сиропу на одну сім’ю через день, протягом 10–14 днів, та у весняний період (для нарощування до головного медозбору) – по 300–500 мл сиропу на одну сім’ю, 2–3 рази з інтервалом 2–3 дні.
У разі використання хлориду кобальту меншої за рекомендовану дози під час підгодівель позитивний ефект спостерігатися не буде. З іншого боку, передозування може призвести до згубних наслідків, що зазвичай супроводжуються зниженням рівня яйценосності матки аж до повної її втрати та загибеллю розплоду. З цією метою рекомендовано чергувати вживання сиропу з хлоридом кобальту через принаймні одне годування зі звичайним сиропом у тій же кількості.
Хлорид кобальту має порівняно низький рівень небезпеки, однак, у разі порушення рекомендованих умов дозування, залишкові концентрації препарату можуть потрапляти у продукцію бджільництва, зокрема, у мед. Наявність металів у складі меду регламентується нормативною базою щодо безпечності та якості продуктів бджільництва та є небажаною.
Бажаємо здоров’я Вам та Вашим бджолам!
Інформація була підготовлена з використанням результатів наукових досліджень:
Cerutti, S., Fernandez-Orsi, R., Kaplan, M., et al. (2004) On‐Line Preconcentration System for Cobalt Determination in Bee Honey Using Flow Injection‐Flame AAS, Instrumentation Science & Technology, 32(4), 401–412.
http://dx.doi.org/10.1081/CI-120037672
Ueira-Vieira, C., Tavares, R. R., Morelli, S., et al. (2013). Cobalt chloride induces metaphase when topically applied to larvae and pupae of the stingless bee Melipona scutellaris (Hymenoptera, Apidae, Meliponini). Genetics and Molecular Research, 12(2), 2032–2037.
https://doi.org/10.4238/2013.February.6.1
Pashchenko, A., Kovalchuk, I., & Fedoruk, R. (2019). Mineral composition of the organism tissues and honeycombs of melliferous bees under the conditions of feeding them soybean flour and citrates of Cobalt and Nickel. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 21(93), 60–64.
https://doi.org/10.32718/nvlvet9311
Катерина Пилипко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Леонора Адамчук
Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна