Замовити дзвінок
Робочі години
10.00 - 18.00 пн-пт
Кошик
0 товарів, 0 грн.

Думка експерта – Світлана Волинець: «Чим корисні бджоли?»

Світлана Волинець, директорка з розвитку компанії "Апіпродукт", авторка єдиного в Україні курсу "Консультант з питань апітерапії та здорового життя", психотерапевтка, віцепрезидентка Асоціації апітерапевтів України.

 

 

Бджільництво, як бізнес. Що підштовхнуло Вас серйозно переробляти продукти бджільництва у апіпродукти?

Спочатку треба зрозуміти, що таке бізнес? Якщо людина має гроші, і вклала їх у виробництво або вулик чи реалізацію товару – це ще не бізнес. Якщо компанія навіть на ринку 10 років – це ще не бізнес. Бізнес – це не працюю на себе.

Бізнес – це системність, рентабельність, планування, динаміка, зрозуміла економічна модель.

Бізнес – це 100% відповідальність за результат.

Бізнес – це команда, де кожен окремий співробітник працює на загальну мету компанії. В нашій компанії «Апіпродукт» одне з корпоративних правил звучить так: «у всіх своїх діях і рішеннях необхідно керуватися тим, що буде найкраще для нашої Компанії, а не для окремого співробітника чи керівника».

В Україні бджільництво як бізнес, на мою думку, тільки починає розвиватися. Я бачу цю схему так, – є навчені професійні пасічники, які надають якісну сировину, займаються крафтовим виробництвом. Є спеціалізовані підприємства з виробництва продуктів бджільництва, які мають усі відповідні сертифікати та якісний кінцевий продукт (наприклад, наша компанія «Апіпродукт»). І є магазини та консультанти з питань апітерапії та здорового життя, які розуміються на продуктах бджільництва та вміють продавати.

Наша компанія «Апіпродукт» існує з 1999 року. Її заснувала команда вчених на чолі з доктором біологічних наук, біохіміком, радіобіологом О.Ф. Протасом та керівником Центру досліджень Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича НААН, – Н.О. Мулявкою. Вони ретельно розробляли стандарти якості та склад препаратів на основі продуктів бджільництва, проводили клінічні випробування. Тому, вже з самого започаткування компанії вона мала серйозне наукове підґрунтя. Тож нам з чоловіком залишилося тільки зберегти запроваджені стандарти якості, вдосконалювати свою роботу та розвивати цей напрямок.

 

Чи можна апіпродукти називати ліками з продуктів бджільництва?

Відповідно до закону: «Про лікарські засоби», усі ліки, лікарська сировина, медикаменти мають бути внесені до Державного реєстру лікарських засобів. В цьому реєстрі є препарати з такими продуктами бджільництва як прополіс, обніжжя бджолине (квітковий пилок), бджолина отрута.

Є багато наукових досліджень, які доводять терапевтичну та лікувальну дію продуктів бджільництва. Усі продукти бджільництва мають біологічно активні речовини, тому дуже важливо розуміти, як вони впливають на організм та чітко дозувати ці продукти.

Я вважаю, що краще розглядати продукти бджільництва як функціональне харчування. Концепція функціонального харчування вперше була сформульована в Японії на початку 80-х років минулого століття. Відповідно до цієї концепції, до «функціональних» відносяться продукти харчування, які при систематичному використанні здатні нормалізувати і регулювати окремі функції, як певних органів і систем, так і організму людини в цілому.

Функціональні продукти – це не ліки сильної дії, а харчові продукти, що володіють оздоровчими властивостями, які можна щодня включати у свій раціон харчування для підтримки і поліпшення здоров’я.

 

Велику дискусію викликає підмор бджіл та препарати з нього. В чому на Вашу думку його ефективність?

Бджолиний підмор складається із тіл померлих медоносних бджіл. Наша компанія закуповує таку сировину тільки навесні та у пасічників, перевірених роками. Справа у тому, що безпечність підмору залежить від того, якими засобами користується пасічник на своїй пасіці, як він сортує цей підмор тощо.

Якщо Ви впевнені у якості сировини, то це безцінний продукт. Є дослідження щодо вивчення властивостей підмору. Так, було вилучено 10 амінокислот, найбільше виявили валіну – це одна з восьми незамінних амінокислот. Вона слугує джерелом енергії в м’язових клітинах, а також перешкоджає зниженню рівня серотоніну, захищає мієлінову оболонку, що оточує нервові волокна в головному і спинному мозку. Додатково бджолиний підмор у своєму складі має залишки бджолиної отрути, яка також завдяки своєму складу, захищає мієлінову оболонку. Таким чином, препарати на основі бджолиного підмору – це прекрасний профілактичний засіб склерозу та подібних захворювань.

Але, для того, щоб екстрагувати усі ці корисні складники, потрібні знання та чіткі технологічні карти. Тому, як я на початку і казала, виробництвом таких препаратів мають займатися спеціалізовані підприємства.

 

На Вашу думку, як переробника, чи значний вплив мають інвентар/реманент, препарати для лікування бджіл від кліща та інше що використовує пасічник, на кінцеву безпечність та якість продуктів бджільництва?

Звичайно весь інвентар/реманент, препарати для лікування бджіл мають величезний вплив на отримання якісної сировини. Тому дуже важливо, щоб усе це регулювалося на державному рівні, щоб були запроваджені чіткі інструкції для пасічників, які б їм допомагали удосконалювати свою роботу. А потім вже встановлювалися контроль та відповідальність за невиконання. Важливо саме у такому порядку, спочатку навчити, а потім контролювати. На жаль, частіше за все у нашій державі це навпаки.

 

Чим корисні бджоли окрім їх головної функції запилення та продуктів бджільництва?

Бджоли – це унікальні комахи, які несуть у собі вібрації здорової Землі.

Людина отримує енергію для життя з двох джерел. Перше – це спадкова енергія від батьків, яка надається одноразово під час запліднення і ніколи не поповнюється. Друге джерело – це енергія, яку ми отримуємо з продуктів харчування, емоцій, соціальних контактів тощо. Чим більше у нас навантаження, стресу, тим швидше ми втрачаємо енергію.

Бджола та продукти бджільництва здатні компенсувати втрати енергії. Зокрема, сон (саме сон, а не просто лежання) на вуликах – це швидкий та унікальний метод психоемоційної корекції та відновлення тілесних сил.

Розмову вела Леонора Адамчук, к.с.-г.н., доцент НУБіП України,

голова ГО «Фундація жінок пасічниць»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *